Міжнародні експерти закликають до нового підходу, щоб проблеми з доступом до даних і управління ними не сповільнювали науковий прогрес

Складні зміни у виробництві, розповсюдженні та архівуванні даних, а також проблеми, які вони порушують щодо того, хто платить за дані, хто їх зберігає і хто має до них доступ, повинні спровокувати міжнародну ініціативу, яка гарантує, що нинішні та майбутні вчені в усьому світі отримають необхідну інформацію, відповідно до до нової доповіді про проблеми управління даними та доступу, представленої сьогодні Міжнародній раді з науки (ICSU).

Доповідь, написана експертною групою, призначеною ICSU, була офіційно представлена ​​сьогодні на 28-й Генеральній асамблеї ICSU у Сучжоу, Китай. Він закликає до створення міжнародного форуму з наукових даних та інформації для просування більш скоординованого підходу до збору та поширення даних. Такий форум також міг би відігравати ключову роль у забезпеченні того, щоб науковці країн, що розвиваються, мали справедливий доступ до наукових даних та інформації.

«Збір, аналіз і розподіл даних були глибоко та позитивно змінені завдяки квантовому прогресу комп’ютерного обладнання, програмного забезпечення та підключення, і в результаті вчені мають доступ до більш високоякісних даних, ніж будь-коли раніше», – сказала Роберта Балстад, директор відділу. Центр міжнародної інформаційної мережі наук про Землю Колумбійського університету та голова Оцінки пріоритетних областей ICSU (PAA) щодо даних та інформації.

«Але ці нові дані та інформаційні технології несуть із собою ряд проблем», – додала вона. «Наприклад, ми не завжди маємо необхідну законодавчу та нормативну базу, щоб отримати повну користь від наукових даних. Нам бракує узгодженого підходу до збереження та архівування неймовірного багатства інформації, що створюється. І чим більше доступ до довгострокових резервуарів даних стає центральним для сучасної наукової діяльності, тим більше він посилює нерівність між вченими у багатих і бідних країнах».

Балстад та її колеги з групи PAA вважають, що ICSU, з її міжнародним і багатодисциплінарним членством, «повинен взяти на себе лідерську роль у визначенні та вирішенні важливих питань політики та управління, пов'язаних з науковими даними та інформацією, і що вона створює нову глобальну структуру для даних та управління інформаційною політикою».

Група розглянула низку проблем, які впливають на генерацію, якість та доступ до даних. Наприклад, у його звіті зазначається, що, хоча фінансування збору даних державним сектором було «головним фактором», який рухає науковий прогрес протягом останніх 50 років, рішення щодо даних часто фрагментовані і приймаються без консультацій з науковою спільнотою. Результатом у «крайніх випадках» можуть бути дії, спричинені політичними, адміністративними чи бюджетними факторами, які завдають шкоди науково цінним рядам даних.
Тим часом експертна група попереджає, що оскільки приватний сектор відіграє більшу роль у зборі та поширенні даних, існує ризик того, що ринковий попит, а не наукові пріоритети, визначатиме, що збирається та зберігається та хто має доступ. Комісія зазначає, що комерційний інтерес до збору даних може призвести до плати за ліцензії та користувачів, а також претензій щодо інтелектуальної власності на дані, які стають перешкодами для досліджень.

У звіті рекомендовано надавати дані, отримані в комерційних цілях або в рамках державно-приватного партнерства, для дослідницьких та освітніх цілей або безкоштовно, або за номінальну вартість. Ціна та інші перешкоди доступу до наукових даних найбільше тяжіють для дослідників у бідних країнах. Їм часто не вистачає доступних високошвидкісних інтернет-послуг і найсучасніших технологій для оцифрування даних або ресурсів для довгострокового керування даними».

«Головною проблемою для вчених у країнах з низьким рівнем доходу є відсутність у них доступу до наукових публікацій, як засобу ознайомлення з дослідженнями в інших частинах світу, так і як джерела власних результатів досліджень», – йдеться у доповіді. Вченим часто доручають не лише переглядати, а й публікувати статті. Комісія зазначає, що ці звинувачення завдають шкоди як науковцям у країнах, що розвиваються, так і тим у більш багатих країнах, які виграють від кращого обміну інформацією та співпраці.

Інші проблеми, пов’язані з даними, визначені експертною групою, включають потребу в розробці загальних критеріїв, структури та моделей, які можуть керувати установами у «постійному збереженні наукових даних та інформації», щоб те, що накопичено сьогодні, було доступним для майбутніх поколінь. Існує також потреба в ідентифікації та порятунку даних, які знаходяться під загрозою, наприклад дані, які недоступні в цифрових форматах, які зберігаються на несправних носіях або створені застарілим програмним забезпеченням, що є ще однією проблемою, яка більш гостро відчувається в країни що розвиваються.

Загалом, експертна група приходить до висновку, що «зосереджуючись на довгостроковому управлінні даними та інформацією, ICSU надаватиме цінну послугу науковій спільноті зараз і створюватиме міцну основу для вдосконалення наукових досліджень та освіти, яка буде корисною для суспільства в цілому».

Des-experts-internationaux-réclament-une-nouvelle-approche-pour-s'assurer-que-les-défis-portés-à-l'accès-aux-données-et-à-leur-gestion-ne-ralentissent- pas-le-progrès-scientifique.pdf Французька:

ПЕРЕГЛЯНУТИ ВСІ ПОТУЖНІ ПУНКТИ

  • Відмова від відповідальності: Переклад автоматично генерується Google Translate і може містити помилки. ISC не несе відповідальності за будь-яку шкоду або проблеми, які можуть виникнути внаслідок цих перекладів. Ви можете залишити свій відгук, надіславши нам електронний лист на адресу webmaster@council.science
    Примітка: Зверніть увагу, що «Науковий саміт на Генеральній Асамблеї ООН» у вересні 2023 року не є заходом Міжнародної наукової ради. Міжнародна наукова рада не пов’язана ні з цією подією, ні з організатором події.
    • Перейти до вмісту