Нова доповідь розкриває професійні виклики, уподобання та плани українських дослідників за кордоном

Завдяки нещодавньому опитуванню #ScienceForUkraine українські вчені передають важливу інформацію про свій досвід за кордоном. Отримані результати призначені для того, щоб міжнародне та українське співтовариство використовували програми підтримки переміщених вчених.

Нова доповідь розкриває професійні виклики, уподобання та плани українських дослідників за кордоном

Звіт містить корисний огляд поточних дослідницьких потреб українських науковців за кордоном, що може сприяти більш цілеспрямованим та ефективним діям. Автори закликають дослідницьке співтовариство та політиків узгодити зусилля для комплексного підходу, щоб допомогти переміщеним вченим задовольнити їхні поточні професійні та особисті потреби та, зрештою, полегшити повернення в країну.

«Долаючи невизначеність свого особистого та професійного життя, українські науковці виявляють не лише велику стійкість і силу впоратися з поточною ситуацією, але й велику турботу про майбутнє своїх рідних закладів та післявоєнне відновлення системи української науки».

Поза стійкістю: професійні виклики, уподобання та плани українських дослідників за кордоном

Мацей Марил, Марта Ярошевич, Ірина Дегтярова, Євгенія Поліщук, Марта Пахоцька. Магдалена Внук (2022)

Звіт базується на 619 відповіді українських вчених, що становить понад 10% усіх українських дослідників за кордоном. Більшість респондентів представляють соціальні науки (29%), потім йдуть природничі науки (25%) і гуманітарні науки (17%).

У той час як деякі продовжують працювати у своїх рідних установах, більше половини зараз прикріплені до іноземної установи через стипендію, тимчасову роботу або, дуже рідко, постійну посаду. Але якби війна закінчилася за кілька місяців, більше третини виявили бажання повернутися в Україну, з конкретними пропозиціями щодо повоєнного відновлення української науки.

Ситуація залишається складною для більшості українських науковців-переселенців, с 85% шукають пропозиції підтримки – бажано у формі довгострокових дослідницьких грантів, стажування та працевлаштування. Відсутність відповідних можливостей, недостатній досвід подання заявок на зовнішнє фінансування та мовні бар’єри, як повідомляється, ускладнюють подання та отримання цієї підтримки.

Вас також можуть зацікавити

Конференція з української кризи

Відповіді європейських секторів вищої освіти та досліджень

Цей звіт містить сім ключових рекомендацій для міжнародної спільноти щодо кращої підтримки наукових систем, які постраждали від конфлікту.

30-сторінкова доповідь окреслює багато інших аспектів професійного та особистого життя українських вчених-переселенців. Ви можете отримати до нього вільний доступ тут, або прочитайте про основні результати цього Потік Twitter. Висновки цього звіту будуть додатково досліджені в подальшому дослідженні.

Опитування та відповідний звіт підготував #НаукаДля України, низова ініціатива міжнародної групи волонтерів, яка має на меті підтримати українську академічну спільноту у переживанні війни, сприяти забезпеченню безперервності наукових досягнень українських науковців та зміцненню їхньої присутності на міжнародній науковій арені.

Вас також можуть зацікавити

Заяви, пропозиції допомоги та ресурси щодо поточної війни в Україні

Постійно оновлюваний список відповідних ресурсів

ПЕРЕГЛЯНУТИ ВСІ ПОТУЖНІ ПУНКТИ

  • Відмова від відповідальності: Переклад автоматично генерується Google Translate і може містити помилки. ISC не несе відповідальності за будь-яку шкоду або проблеми, які можуть виникнути внаслідок цих перекладів. Ви можете залишити свій відгук, надіславши нам електронний лист на адресу webmaster@council.science
    Примітка: Зверніть увагу, що «Науковий саміт на Генеральній Асамблеї ООН» у вересні 2023 року не є заходом Міжнародної наукової ради. Міжнародна наукова рада не пов’язана ні з цією подією, ні з організатором події.
    • Перейти до вмісту